| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
 |
Головна » 2011 » Квітень » 16
На другу половину XVІ ст. церковний мододичний спів і Україні досяг високого духовного рівня. Він відзначився мелодичним багатством і різноманітністю. В цей час відбуваються суттєві стильові зміни що привели до реформи церковного співу. Церковні співи стали записувати новою пятилінійною системою, яка змінила не досконалу систему нотного запису «Крюкове знамено». Нова система звукозапису дістала назву «Київська квадратна нотація».
На ранньому розвитку християнства існував ряд книг які фіксували церковні співи обиход , октоїх, стихири та ірмолой. На цей період коли не починало зароджуватися багатоголосся у наспівах відчутний крок до удосконалення емоційна образність що має вигляд:
1. Урочистості;
2. Лірико драматичності;
3. Лірична елегійність.
|
В цей період характеризується розквітом церковного багатоголосся та початком в провадження багатоголосся.
В народній творчості теж відбувається зміни формуються нові жанри – думи та історичні пісні які і понині є гордістю народної нації розвивається танцювальний фольклор (козак, гопак).
З’являється новий інструментарій - кобза і як різновид торбан, бандура.
Найпершими думами є дума про Марусю Богуславцю та інші. Думи та історичні пісні цього періоду відображають події що пов’язані з Турецькими та Татарськими нападами. З танцями пов’язане виникнення іншого жанру, новим середовищем якого є українське Козацтво: пісні що пов’язані з від’їздами Козака, нерозділеним коханням, про будні Козака та
...
Читати далі »
|
Художня культура V ст. до першої половини XV ст. Має ознаки середньовічча припадає на занепад Римської імперії, Верхня межа середньовічча сягає XV ст.
V ст. є початковими станом християнської культури Київської Русі, а розквіт Київської Русі припадає на IX коли держава прийняла християнство (1988р.). Для України середньовічній практиці спостерігалися ще XVII ст. Ідейно філософської основи культури було християнське вчення та християнська література. В культурі Київської Русі існували такі середовища культурного життя: сільське, князівське дружинне, церковно-монастирське. До найвищого стану належали князі, бояри та купці багаті.
Середній стан становили впливові городяни – торговці, крамарі, ремісники.
Най вищу соціальну сходинку займали найбідніші городяни, селяни які називалися смерди.<
...
Читати далі »
| |
|
|
|
|
