| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
 |
Головна » 2011 » Квітень » 23 » Методи психології, спостереження, експеримент, метод бесіди, анкетний метод, психологічний аналіз процесу й продуктів діяльності, тести
20:51 Методи психології, спостереження, експеримент, метод бесіди, анкетний метод, психологічний аналіз процесу й продуктів діяльності, тести |
Вивчаючи психічні процеси, індивідуальні психологічні особливості особистості, психологія застосовує певні методи (способи й прийоми) дослідження.
Методи вивчення мають бути об'єктивними. Об'єктивне вивчення легше здійснити тоді, коли психічне життя вивчають у процесі діяльності людини. В. І. Ленін указував що про помисли та почуття людини можна правильно судити тільки на основі її дій і вчинків. Об'єктивне вивчення психіки передбачає також знання фізіологічних законів вищої нервової діяльності.
Методи психології повинні не тільки забезпечувати об'єктивний підхід до вивчення психічних явищ, а й відповідати на запитання: чому і як виникають, розвиваються та змінюються психічні процеси та якості особистості.
Методи психології мають бути пов'язані з практикою, тобто придатні для розв'язання практичних життєвих завдань. Наприклад, вивчаючи психічний розвиток дитини, треба з'ясувати основні закономірності, основні особливості її психічного розвитку, розібратись у тих причинах, які зумовили саме такий психічний розвиток дитини, і на основі ретельного вивчення накреслити певні прийоми для подальшого вдосконалення процесів виховання та навчання дитини в школі та сім'ї.
Основними методами психології є спостереження і експеримент. Застосовують і окремі методи: метод бесіди, анкетний метод, аналіз продуктів та процесів діяльності, тестовий метод та деякі інші.
Спостереження. Спостереження як метод вивчення психічного життя людини широко застосовують у психології. З допомогою спостереження вивчають окремі психічні процеси (пам'ять, увагу, мислення), психічні якості особистості (характер, здібності), які зовні виражаються в різноманітній людській діяльності (трудовій, навчальній, ігровій), психічні стани (настрої, афекти). Метод спостереження характеризується тим, що вивчення зовнішніх проявів психіки людини (дій, вчинків, мовних висловлювань, взаємовідносин з іншими людьми, поведінки в цілому) відбувається в природних життєвих умовах. Досліджувач за результатами спостережень за діями та вчинками людей судить про особливості їх психічного життя, тобто йде від зовнішніх об'єктивних фактів до розуміння внутрішнього суб'єктивного світу людини.
Психологічне спостереження має бути цілеспрямованим: спостерігач повинен чітко уявляти й розуміти, що спостерігати й для чого спостерігати. Інакше спостереження перетвориться на збирання випадкових фактів.
Психологічне спостереження має проводитись за певним планом або програмою. Програма спостереження забезпечує спостерігачеві вивчення тих питань і фактів, які він заздалегідь намітив. Без певного плану або програми втрачається основна лінія спостереження — в результаті можна випустити головне й суттєве в психічній діяльності людини.
Спостереження слід проводити систематично, а не час від часу. Систематичність спостереження дає змогу зберігати постійні умови його й тим самим дає можливість встановити тісні зв'язки між спостережуваними фактами.
Психологічне спостереження, як правило, вимагає тривалого часу. Чим триваліше спостереження, тим більше фактів може
нагромадити спостерігач, тим глибшими й надійнішими будуть його психологічні висновки. Звичайно тривале спостереження застосовують при вивченні вікових особливостей дітей, наприклад особливостей розвитку мови й мислення, емоційних проявів і вольових дій, прагнень та інтересів, рис характеру та здібностей. Результати такого тривалого спостереження описуються або у щоденнику, де аналізується процес психічного розвитку дитини (часто за кілька років), або оформляються у вигляді психологічних характеристик.
Експеримент. Якщо під час спостереження досліджувач пасивно чекає прояву психічних процесів, що цікавлять його, то в експерименті він сам створює необхідні умови, щоб викликати ці процеси у випробуваного, тобто людини, з якою проводиться дослід (випробування). Створюючи необхідні умови, експериментатор має можливості забезпечити їх постійність. Повторюючи дослідження за однакових умов з різними випробуваними, експериментатор може встановити індивідуальні особливості перебігу психічних процесів у кожного з них.
Експериментатор за своїм розсудом змінює умови проведення досліду. Це особливо важлива перевага експерименту, тому що вона дає можливість знаходити, наприклад, найефективніші прийоми в навчально-виховній роботі з учнями. Змінюючи умови заучування того чи іншого навчального матеріалу (з математики, рідної мови тощо), можна встановити, за яких умов запам'ятовування буде найбільш точним, тривалим і міцним. У процесі експерименту за допомогою спеціальних приладів та апаратів можна дуже точно виміряти час перебігу психічних процесів, наприклад швидкість реакцій, швидкість формування навчальних, трудових навичок.
У психології застосовують два види експерименту: лабораторний і природний.
Лабораторний експеримент проводиться в спеціально організованих умовах, часто із застосуванням різноманітних реєструючих приладів. Прикладом такого експерименту може бути дослідження сприйняття за допомогою електронної установки (мал. 1, а, б), яка дає змогу на особливому екрані (типу телевізійного) поступово подавати випробуваному різну кількість зорової інформації (від нуля до показу предмета в усіх його деталях).
Прилад дає можливість штучно уповільнювати процес сприйняття і таким чином вивчати його сутність. Особливо яскраво в цьому лабораторному експерименті виступає й може бути вивчений процес пізнавання.
Лабораторний експеримент застосовують у тих випадках, ко¬ли необхідно одержати точні й надійні показники перебігу психічних явищ за суворо певних умов, наприклад під час вивчення чутливості органів чуття, вивчення пам'яті, мислення, мови та інших психічних процесів.
Лабораторний експеримент забезпечує глибоке й всебічне вивчення психічної діяльності людей. Успіхи сучасної наукової психології були б неможливі без застосування цього методу. Однак поряд з перевагами лабораторний експеримент має і певні недоліки. Найістотніший недолік цього методу — його штучність, яка за певних умов може призвести до порушень природ¬ного ходу психічних процесів, а отже, до неправильного висновку. Ось чому лабораторне дослідження психічної діяльності має бути ретельно організовано й по можливості поєднуватися з іншими, більш природними методами дослідження.
Природний експеримент поєднує в собі позитивні сторони методу спостереження і лабораторного експерименту. Тут зберігаються природність умов спостереження і вводиться точність експерименту. У природному експерименті, як і в лабораторному, створюють спеціальні умови, але близькі до природних, звичайних умов поведінки та діяльності людини. За допомогою цих умов довільно викликають і вивчають ті чи інші психічні процеси (нам'ять, увагу, мислення, мову) або індивідуальні особливості особистості (інтереси, характер, темперамент). Такою обстановкою, навмисно створеною для вивчення психічної діяльності випробуваних, можуть бути спеціально організовані уроки в школі, ігри тощо. Природний експеримент можна проводити і В пнчиально обладнаному класі. Можна записувати хід уроку :іа допомогою системи магнітофонів, які іноді можуть бути зач.и ковані й зовсім не видні учням. Можлива кінозйомка учнів під час уроку за допомогою спеціально встановлених, але не видимих для учнів кіноапаратів.
Відповідно до завдання дослідження експериментатор спочатку добирає умови, що забезпечують найбільш яскравий прояви тих чи інших сторін психічної діяльності. Наприклад, перед експериментатором стоїть завдання — вивчити такі особливості дітей, як кмітливість, винахідливість, сміливість. Організовуючи з цією метою ігру дітей, експериментатор включає в неї такі вимоги, правила і створює для дітей такі утруднення, які виявляють ступінь розвитку в дітей згаданих психічних якостей. Точно так само, бажаючи з'ясувати вікові особливості мислительної діяльності молодших школярів, експериментатор у процесі уроку створює відповідні умови, добирає певні завдання, за допомогою яких установлює рівні розвитку конкретного й абстрактного мислення, розвиток узагальненого й причинно-наслідкового мислення і т. д.
Для правильного й успішного проведення природного експерименту необхідно дотримувати всіх тих вимог, які ставляться до лабораторного експерименту. Крім того, в процесі експерименту випробувані не повинні знати, що вони є об'єктами спеціального обстеження та вивчення, інакше вони мимовільно змінюють властиву їм поведінку й тим самим порушують природний характер експерименту.
У радянській психології застосовується психолого-педагогічний навчальний експеримент, який є дальшим розвитком природного експерименту. Суть психолого-педагогічного експерименту полягає в тому, що спочатку вивчають особливості психічної діяльності дітей, а потім на цій основі організовують спеціальне навчання, щоб просунути їх психічний розвиток на більш високий ступінь'. Психолого-педагогічний експеримент не просто встановлює рівень розвитку пам'яті та інших сторін психічної діяльності школяра, а й вивчає можливості і шляхи, що забезпечують удосконалення цієї діяльності. Тут вивчення школярів відбувається в процесі навчання, простежується вплив навчання і виховання на розвиток психічної діяльності учнів, на формування тих чи інших якостей особистості.
Наведемо приклад такого роду експерименту. Під час вивчення особливостей пам'яті молодших школярів було встановлено, що діти чисто механічно завчають матеріал, замість того щоб осмислено запам'ятовувати його. Причиною встановленого факту виявилось незнання дітьми прийомів осмисленого запам'ятовування, за допомогою яких досягається розуміння матеріалу та його логічне засвоєння. Навчаючи дітей прийомів смислового групування навчального матеріалу, експериментатор домігся того, що школярі стали запам'ятовувати не механічно, а ос-мислено.
Метод бесіди, анкетний метод. Ці методи мають обмежений характер. Вони застосовуються головним чином під час вивчення особистості дитини — її схильностей, інтересів, характеру й деяких сторін пізнавальних процесів: сприйняття, уявлення, уяви та мислення.
Бесіда й анкета дадуть позитивні результати в тому, випадку, якщо вони відповідатимуть таким вимогам:
1) накреслені питання повинні всебічно охоплювати пробле-му дослідження;
2) питання мають бути,заздалегідь продумані, вони повинні бути короткі, зрозумілі випробуваному й не наштовхувати його на якісь певні відповіді (не повинні мати «навіюючого» характеру);
3) між досліджувачем і випробуваним мають бути встановлені довірчі взаємовідносини, при яких випробуваний дає щирі і правдиві відповіді на поставлені запитання;
4) результати бесіди точно записуються і потім аналізуються й узагальнюються.
Психологічний аналіз процесу й продуктів діяльності. Коли вивчають ту чи іншу діяльність дитини, дуже важливо з'ясувати й психологічно проаналізувати процес, перебіг цієї діяльності. Важливо також знати, як дитина домоглася певних наслідків, простежити процес створення нею відомого продукту діяльності. Цей метод може бути використаний, наприклад, для вивчення послідовності побудови креслень, для вивчення інтересів дитини, особливостей її творчої діяльності.
Про психічне життя й особливості людини можна судити також за продуктами її діяльності, тобто за такими матеріалами, як малюнки, письмові твори (вірші, проза), технічні вироби.
Тести. Широко застосовують у сучасній психології метод тестів (англійське слово «тест» означає «проба», «випробування»). Тестом звичайно називають спеціальне завдання або систему завдань, що дають змогу швидко оцінити відповідне психічне явище й рівень його розвитку у випробуваного. Тести, які застосовують радянські психологи, групуються на принципах, докорінно відмінних від принципів буржуазної психології. Важливо, по-перше, щоб тест був справжнім показником виучуваного явища і давав можливість вивчити саме те, що досліджують, а не близьке або схоже явище. Відповідна помилка називається підміною об'єкта. Наприклад, претендуючи на дослідження здібностей, буржуазні психологи фактично досліджують наявні знання, що не одне й те саме. По-друге, необхідно звертати увагу не тільки на результат розв'язання теста, а й аналізувати і сам процес розв'язування, оскільки один і той же результат може бути досягнений різними психологічними шляхами. Наприклад, завдання може бути розв'язане і нераціональним, неекономічним способом, і коротким, оригінальним, нестандартним способом.
Неприйнятними є і спроби за допомогою тестів установити межу, «стелю» можливостей даної людини, проаналізувати рівень її майбутніх успіхів. Украй обережно треба ставитися й до спроб за допомогою тестів математично виразити (виміряти) рівень розвитку тієї чи іншої психічної якості.
Крім згаданих методів у психології використовують і самоспостереження. Це допоміжний прийом, коли людина сама спостерігає перебіг у себе тих чи інших психічних процесів (наприклад, розповідає про те, як вона міркувала, розв'язуючи математичну задачу). Результати самоспостереження слід перевіряти матеріалами, що одержані об'єктивними методами.
|
|
Категорія: Психологія |
Переглядів: 14255 |
Додав: Admin
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
