Сенсорні системи: зорова, смакова, дотикова, слухова, нюхова. Вчення про аналізатори було закладені П. Павловим.
Аналізатор – складний нервовий апарат що сприймає і аналізує подразники що надходять з зовнішнього середовища.
Аналізатор складається з трьох пов’язаних між собою відділів. Подразники:
1) периферійної (рецепторної), яка сприймає сигнали зовнішнього середовища й переводить їх у нервові імпульси; 2) провідникової (провідного шляху), по якій імпульси прямують до відповідного нервового центру, 3) центральної (центру аналізатора в корі головного мозку).
Рецептор – це чутливі нервові закінчення і спеціалізовані клітини які сприймають енергію подразника і перетворюють її на нервові імпульси.
Зоровий аналізатор
Око має кулеподібну форму, маса 7-8 грам, розташований в очній ямці лицьового відділу склепу голови. Зоровий апарат ока представлений шістьма м’язами, чотири прямі м’язи і два косі. Очне яблуко складається з трьох оболонок:
1. Зовнішня оболонка (білкова),
2. Середня (судинна) переходить в передній частині в райдушну оболонку,
3. Внутрішня (сітківка).
Сітківка складається з двох відділів: клітин, паличок і колбочок. Колбочки зосереджені в центральній ямці жовтої плями і відповідають за колірність зору і активність до яскравого світла. Палички розташовані по всій сітківці крім жовтої плями і відповідають за бачення в темряві (чорно-біле зображення ).
Оптична система
Світлові промені які проходять в око перш ніж вони потраплять на сітківку проходять через кілька заломлених середовищ:
1. рогівка,
2. водяниста волога передньої і задньої камери,
3. кришталики,
4. склисте тіло.
Допоміжний апарат ока: брови, вії і повіки, сльозні залози.
| 
