Заняття
2 клас Мета:
розширити і узагальнити знання дітей про хліб, виховувати пошану та любов до
хліба; виховувати в учнів почуття вдячності за хліб щоденний; формувати навички
святості, добра і правдивості.Обладнання: фотографії.
Матеріали: http://practica.my1.ru Хід занятя
I. Організаційна частина.
Добрий день діти! Мене звати Денис Васильович і сьогодні ми поведемо мову
про те, без чого не уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні
самого життя.
II. Повідомлення теми і мети
уроку. Це про «Хліб годувальник».
Вчитель: Так про що ми будемо говорити?
Діти: (Про хліб!)
Вчитель: Правильно, будемо вести мову про людську
святиню – хліб наш
насущний...
III. Робота над засвоєнням
теми і мети уроку.
Певно, ви чули, малята,
Вже не раз такі слова:
"Хліб – потрібно шанувати!
Хліб – усьому голова!
Він вічний і святий цей хліб,
Чи в паляниці на столі у хаті,
Чи зв'язаний в важкий тужавий сніп,
Де колоски шепочуться вусаті".
Вчитель: 3
давніх-давен наш український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб –
достаток, сіль – гостинність і щирість, а честь – то людська гідність. Хліб –
оберіг сім'ї, родина – основа людського життя. У давнину вирощували хліб у
тяжкій праці. Землю орали сохою,(мал. №0) зерно висівали вручну. А коли
зазеленіють хліби, за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі
обходили його, несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. І коли
приходив час збирати врожай, то теж на поле в перший день виходили цілими
сім'ями хлібороби, чисто одягнені, з хлібом у руках. Господар, повернувшись на
схід сонця, промовляв: "Дай, Боже, час добрий, і в пору, і в доброму
здоров'ї пожати, тай на той новий рік почекати". Жали золоті колосочки
серпом, або скошували косою.(мал. №1) Снопи складали в копички. (мал.№2) А перший
вижатий сніп приносили додому, примощували на покутті, де він стояв до
закінчення жнив. Молотили зерно ціпом,(мал. 3) мололи на жорнах.(мал. №4) У
народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю,
поверталися до рідної хати, де пахло любистком і м'ятою, і співали пісні.
Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати
хліб. У давніші часи немовля разом з материним молоком уживало хліб: замість сучасних
сосок їм давали обгорнуту в полотняну тканину м'якушку.
А коли ненька гойдала дитя в колисці, то говорила так:
Хліба нема.
Був буханець
З'їв баранець.
Була крижинка,
З'їла дитинка.
Старі люди казали дітлахам: "їжте на здоров'я
та сил набирайтеся. І запам'ятайте: не ми хліб носимо, а хліб нас".
Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Будь-яке свято не
обходиться без паляниці. З хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом
проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого, виряджаючи
сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. Хліб і рушник –
одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові – гостинність
українського народу.
Вчитель: Багато про хліб написано в книгах. Не перелічити пісень, легенд, загадок,
прислів'їв про хліб.
Відгадайте загадку:
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний,
Хоч сам маленький,
Проте дорогий.
Сядемо обідати –
Він на столі.
Люблять його
І дорослі, й малі. (Хліб).
А хто з вас знає загадки про
хліб?
(Діти загадують загадки).
В землю кидалося,
На повітрі розгулялося,
В печі гартувалося,
Запахом своїм всіх приваблює. (Хліб).
Мене ріжуть, мене б'ють,
Мучать і на порох труть.
Безперестанку гублять,
І всі мене дуже люблять. (Хліб).
І грудкувате, і ніздрювате,
І кисле, і крихке,
а за все миліше. (Хліб).
Б'ють мене ціпами,
ріжуть мене ножами,
За те мене отак гублять,
що всі мене дуже люблять. (Хліб).
Учитель
а хто знає прислів’я про хліб:
"На чорній землі білий хліб
родить".
"Зима із снігом – літо з хлібом".
"Хліб та вода – нема голода".
"Хліб –батько, вода – мати".
"Хочеш їсти калачі – не сиди на печі".
"Як є хліб, то і до хліба буде".
"Хліб – усьому голова".
"Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі".
"Посієш вчасно, збереш рясно".
"Поки зерно в колоску – не засиджуйся в холодку".
"Паляниця – хлібові сестриця".
Вчитель: "Без
хліба – немає обіду", – кажуть у народі. Не вистачило хліба до обіду – і
всі кладуть ложки. Хліб на столі – то найбільше багатство. До нього треба
ставитися зі святістю. А ще в народі кажуть: "Не кидайся хлібом – він
святий". Кинути хліб – то великий гріх. Хліб завжди шанували, як святиню
цінували.
Підсумок
заняття: Про що ми говорили сьогодні на уроці? (Про хліб).Тож шануйте хліб, як
найдорожчий у світі скарб. Бережіть хліб. Нехай така бережність стане законом
кожної сім'ї, кожного із нас. Скачать
|