Музичне мистецтво виникло з прадавніх часів. Існує декілька теорій про зародження музики, як наслідування звуків тварин i природи, як трудові, ритуальні роспівки. Ще в стародавньому світi Сократ, Пiфагор, Плотон, вказували на важливе значення музики в житті людини як ефект релаксації, (очищення).
Спочатку існувала музика вокальна, інструментальна музика з’явилася пізніше і то як супровід до вокальної.
Музика це вид мистецтва яка діє на людину логічно підібраними в часі звуковими послідовностями.
Як форма суспільної свідомості музика завжди відображала світогляд людини (Бароко – релігійна естетика, Класицизм – урівноваженість i гармонія).
Культура – це творчі, духовні, надбання створені людиною власним розумом (релігія, філософія, мистецтво...) Все мистецтво ділять на два види: просторове i тонічне.
1. Архітектура і малярство; 2. музика і поезія.
Вся музика ділиться на два великі жанри: вокальна і інструментальна.
Вокальні жанри: пісня, арія, ансамбль, хор, кантата, ораторія.
Інструментальні жанри діляться на одно частинні і багато частинні
Одно частинні: серенади, ноктюрн, етюд, балада прелюдія. рапсодія.
Багато частинні: сюїта, соната, квінтет, симфонія, корт.
Синтетичні жанри: опера і театр.
Основні засоби музичної виразності: мелодія, ритм, темп, динаміка, тембр.
Програмна музика – це інструментальна музика яка має програму у вигляді назву твору, епіграфу, оповідання. Є два види програмної музики: картинна і сюжетна.
Музичне мистецтво як предмет науки яке вивчає і досліджується за такими напрямками: сольфеджіо, теорія музики, гармонія, поліфонія, музичні форми, історія музики, фольклор (фольклористика).
Фольклористика – це міфи, легенди, казки.
Витоки української музики мистецтва від найдавніших часів до ІХ ст. з середини ІІ тисячоліття до н.е. і індоєвропейська спільнота розділилася на окремі племена. На території сучасної Наддніпрянщини, Полісся, Галичину та Прикарпаття. Осілий спосіб життя, вели племена Антів, Урів, білих Хорваті. Їх музичне мистецтво формувалося під впливом язичницької релігії та ремесел, слово наспів їх рух були не розривними і мали магічне значення. Поєднання слова «наспів» і «руху» називається синкретизмом а отже мистецтво стародавнього світу носить синкретичний характер.
Магічні інтонації прохання, закликів та звертання і сьогодні властиві мелодиці календарних та обрядових пісень (повторюваність, віршована структура, глісандування).
Вивчення і дослідження най давніших музичних пластів відбувалося за допомогою: 1. Археологічних знахідок; 2. писенних документів; 3. та свідчень тодішніх сучасників.
У ІІ-ІV ст. до н.е. на території сучасної України був високий рівень розвитку матеріальних і духовних цінностей це Черняхівська культура І-ІІ ст. н.е. село Черняхів, Кагарлицький район. Слов’яни черняхівської культури підтримували торговельні зв’язки з Грецією та Італією, Трипільська культура IV-III ст. до н.е. Музична культура була на високому рівні: надзвичайно інтенсивно розгалужувався календарно побутовий та родино побутовий жанр поряд з цим існував музичні інструменти, які дійшли до нашого часу: кістяні сопілки, глиняні та дерев’яні кувички, бубни та барабани, струнний інструмент ліра, як і орган який прийшов до нас із Візантії стали відомі на Україні VII-VI ст. до н.е.
Музичні інструменти виконували різні функції сигнальні, ритуальні та естетичні. В українському музичному фольклорі відобразився язичницький світогляд, віра в богів культів природи, віра в божества сонця, грому, вогню.
|
